Дослідження політичної ситуації та впливів у Житомирській області
Від початку повномасштабного вторгнення Житомирщина 40 днів була зоною активних бойових дій. 24 лютого росіяни атакували регіон з повітря та розмістили свої позиції на прикордонних територіях Овруцької, Народицької, Коростенської та Малинської громад, захопили ліси й поля і тимчасово окупували 5 сіл: Грезля, Давидки, Радча, Нова Радча та Стара Радча.
4 квітня росіяни втекли з області, замінувавши приватні оселі та ліси, покинувши свою техніку та підірвавши мости. Процес розмінування триває й досі. Кілька підприємств Житомирщини призупинили роботу на початку вторгнення, але нині вже відновили роботу. З 1 вересня 2022 року в регіоні очно запрацювали школи, крім північних районів, які межують із Білоруссю — там діти навчаються онлайн. Також триває відбудова зруйнованих росіянами житлових будинків та об'єктів критичної інфраструктури.
Соціально-економічний стан області
Загальний огляд ситуації після початку повномасштабного російського вторгнення
Житомир був першим містом, де після повномасштабного вторгнення запрацювали заклади дошкільної освіти. Садочки відкрилися у травні 2022 року. З 1 вересня 2022 року в Житомирі запрацювали 34 школи (із 40), в яких є укриття. Медичні заклади працювали без змін. Після авіаудару 1 березня, під час якого був пошкоджений обласний перинатальний центр, лікарню на місяць зачинили на ремонт. За цей час у ній поставили вибиті вікна і двері, а в бомбосховищі облаштували палати, пологові зали, реанімацію новонароджених та операційну.
Більшість підприємств області призупинили роботу або ж перекваліфікувалися. Наприклад, завод котельного обладнання KRIGER у перші дні вторгнення почав виготовляти протитанкові їжаки. А бренд взуття “Kachorovska atelier” разом з іншими житомирськими виробниками безкоштовно шили берці для територіальної оборони.
Ввечері 7 березня 2022 року ворог з повітря атакував нафтобази в Житомирі та Черняхові, знищивши всі запаси пального. 8 березня росіяни обстріляли завод Izovat, який виготовляє приблизно 70% всієї мінеральної вати в Україні. Наприкінці квітня підприємство відновило роботу і почало нарощувати виробництво. У квітні внаслідок ворожих обстрілів у Малинській громаді було знищене підприємство “Форест Технолоджі”, яке виготовляло пиломатеріали. За пів року його відбудували, нині воно працює.
ПрАТ ВКФ “Леся” у Звягелі (колишній Новоград-Волинський) відкрило нову лінію виробництва з пошиття одягу для військових, завдяки чому в громаді з’явилися нові робочі місця.
За словами житомирського міського голови Сергія Сухомлина, у місті відновили роботу всі підприємства з іноземними інвестиціями — “Ферпласт”, Inblu (взуттєва фабрика — Авт.), “Євроголд”, “Суперспрокс”, “Кромберг енд Шуберт”.
Керівник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко наприкінці лютого 2023 року в інтерв'ю “Укрінформу” розповів, що жодне підприємство великого бізнесу не згорнуло і не зменшило своїх потужностей, тому робочі місця збережені й податки надходять у бюджет. Ситуація з середнім та малим бізнесом складніша, але масового закриття підприємств немає. Загалом бізнес страждає через війну, адже багато людей захищають Батьківщину або виїхали за кордон, але підприємці знаходять можливості для розвитку.
Адаптація економіки регіону до нових умов
У Житомирській області працює 8 релокованих підприємств. Вони виготовляють комбікормову продукцію, 3D-принтери, освітлювальне обладнання і сантехніку, займаються механічною обробкою металевих виробів та пошиттям одягу.
За інформацією департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА, підприємці області можуть скористатися компенсацією за працевлаштування ВПО та фінансовою підтримкою в сфері інформаційних технологій (влада надає гранти для стартапів на різних етапах: від підтвердження концепту чи мінімально життєздатного продукту до ініціатив, які вже отримують виручку від реалізації товарів та/або надання послуг). 3 липня 2022 року діє програма мікрокредитування “Власна справа”, за підсумками 9 хвиль якої на Житомирщині прийняли 78 позитивних рішень на загальну суму близько 17,9 млн грн. Найголовніше, що отримувачі грантів задекларували створення 193 нових робочих місць. За даними Opendatabot, в області щотижня реєструють від 75 до 191 ФОП. У Житомирі для підтримки бізнесу планують запровадити пільги на за оренду землі — таке рішення ще має схвалити міська рала.
На обласному рівні в межах Програми економічного і соціального розвитку на 2023 рік передбачена фінансова підтримка субʼєктів малого та середнього підприємництва, а саме:
- часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів;
- часткове відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими субʼєктами малого і середнього підприємництва для реалізації бізнес-проєктів.
Крім того, Програмою розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2021–2027 роки затверджені напрямки підтримки цієї сфери.
Долучаються до розвитку бізнесу в регіоні й міжнародні організації. Наприклад, за підтримки MTÜ Mondo (Естонія), Real Ukrainians та Improve yourself відбувається “Школа підтримки малого та середнього бізнесу”. Її учасники проходять навчання, пишуть та захищають проєкти, а переможці отримають грант 1500 євро на власну справу.
Ключові виклики в умовах російського вторгнення
У перші дні вторгнення в Житомирі будували фортифікаційні споруди, блокпости, розставляти протитанкові “їжаки” та організовували евакуацію населення. Сім’ї бійців 95-ї бригади виїхали в Італію. Дітей ДБСТ (будинки сімейного типу) вивозили в Нідерланди, також із розселенням житомирян допомагали міста-побратими Плоцьк і Битом. Дітей з онкозахворюваннями відправили в Швейцарію.
Також місто приймало вимушених переселенців і ліквідовувало наслідки авіаударів. Ворог обстріляв житлові будинки у містах Малин, Овруч, Коростень, Народичі та Житомир. На початку березня ракети знищили ліцей №25 в обласному центрі, два гуртожитки та будинки в одному з мікрорайонів міста, пошкодивши перинатальний центр. До області надходила гуманітарна допомога, яку роздавали людям на вулицях. За словами очільників області та міста, найтяжче було продумати логістику і заспокоїти людей, які панікували.
Пошкодження цивільної інфраструктури
Від початку повномасштабної війни на автомобільних дорогах державного значення Житомирщини зруйнували 5 мостів. Капітальний ремонт мосту на автошляху міжнародного значення М-21 Виступовичі — Житомир — Могилів-Подільський у селі Топорище планують завершити до травня.
За даними департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної військової адміністрації, які ОПОРА отримала у відповідь на запит, за рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну в області пошкоджено 3350 обʼєктів, найбільше — житловий фонд (87%). Різного ступеня руйнації зазнали 193 багатоповерхівки та 2667 приватних домогосподарств. Повністю зруйновано 153 житлові будинки, 3 з яких — багатоквартирні. Крім того, пошкоджено 46 закладів загальної середньої освіти, 20 закладів дошкільної освіти і 31 заклад охорони здоров'я.
Внаслідок ракетних ударів на електропідстанціях зруйноване основне обладнання, яке неможливо відновити. Відключення електропостачання відбуваються за умови перевищення встановлених для області щоденних лімітів споживання, а також згідно з графіками аварійних та погодинних відключень, наданих НЕК “Укренерго”.
Після авіаударів по об'єктах енергетики в листопаді 2023 року в Житомирі призупинили роботу електротранспорту. Тролейбуси знову виїхали на маршрути початку грудня, а трамваї відновили роботу 1 березня 2023 року. 9 березня росіяни знову вдарили по підстанції у Житомирі, тому електротранспорт зупинився, також вимкнули вуличне освітлення. Протягом доби в місті не було води і тепла. Втім, об'єкти критичної інфраструктури мають генератори і продовжили безперебійну роботу.
За даними АТ “Житомиргаз”, від початку повномасштабної війни зафіксовано 29 випадків пошкоджень газових мереж. Нині всі пошкодження відремонтовані, і газопостачання доступне всім абонентам. У березні 2022 року ворог пошкодив обʼєкти комунальної теплоенергетики, але під час підготовки до опалювального сезону 2022/23 року всіх їх відремонтували. Також у березні 2022 року було зруйновано 31 м вуличної водопровідної мережі в місті Коростені, які вже замінило Коростенське КП “Водоканал”.
Відновлювали пошкоджену інфраструктуру за кошти державного та місцевого бюджетів, власних коштів громадян та спонсорської допомоги. 5 проєктів із відновлення пошкоджених обʼєктів планують реалізувати за участі Європейського інвестиційного банку в межах Програми з відновлення України. Естонія взялася відбудовувати руйнування в Овруцькій громаді — зокрема, вже розпочалося будівництво дитячого садка.
Зміни в структурі населення області
За даними департаменту соціального захисту населення Житомирської ОВА, з початку російського повномасштабного вторгнення в регіоні знайшли прихисток понад 112 тис. вимушених переселенців. Станом на 1 березня 2023 року в області фактично проживає 67,7 тис. ВПО, із них 19 тис. — діти, 2,9 тис. — особи з інвалідністю, 514 багатодітних родин. Переважна більшість ВПО проживають у приватному секторі. Разом з тим, маломобільні групи населення з небезпечних регіонів евакуюють і до інтернатних закладів системи соціального захисту, у яких нині перебувають 289 внутрішньо переміщених людей. Область повністю взяла на себе витрати на їх утримання, проживання, харчування та медичне забезпечення.
За сприяння Міністерства соціальної політики України для Житомирської області виділили 10 млн грн на забезпечення ВПО тимчасовим житлом. Ці кошти перерахували Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, який закупив 8 квартир. За інформацією територіальних громад, усього в області є 78 квартир та житлових приміщень соціального призначення (крім соціальних гуртожитків), які заповнені на 83,3%. Вільними лишаються 13 квартир у 6 громадах. Делегація італійського представництва Червоного Хреста опрацьовує питання щодо встановлення 40 каркасних будинків у Житомирі, які можуть забезпечити житлом ще понад 250 ВПО.
На реалізацію програми працевлаштування ВПО в області виділили 5,6 млн грн. На 1 січня 2023 року на обліку перебували 383 безробітні переселенці, а впродовж січня-лютого 2023 року за сприянням у працевлаштуванні звернулося ще 167 осіб із числа ВПО, із яких 124 мали статус безробітного. Нині працевлаштовано 62 людини, із них 45 із числа зареєстрованих безробітних. На 1 березня 2023 року продовжують шукати роботу за допомогою служби зайнятості 295 вимушено переміщених людей, у тому числі 263 зі статусом безробітного. Впродовж січня-лютого 2023 року влада компенсувала витрати на оплату праці 36 роботодавцям за працевлаштування 53 безробітних ВПО. На це виділили 422,1 тис. грн.
Ринок праці
За даними Житомирського обласного центру зайнятості, впродовж 2022 року внаслідок зменшення вільних робочих місць ситуація на ринку праці була напруженою. Статус безробітного мали 36 704 людини, що на 8825 осіб або на 19% менше порівняно з 2021 роком (45 529 осіб). Кількість заявлених до служби зайнятості вакансій та вільних робочих місць зменшилася на 43% (з 29 184 до 16 767). За скеруванням державної служби зайнятості працевлаштовано 11 183 людини (30,5% зареєстрованих безробітних) та 1633 людини, які не мали статусу безробітних. Кількість безробітних на 1 січня 2023 року становила 7987, що на 4045 людей або на 32% менше, ніж на відповідну дату 2022 року. Кількість заявлених до служби зайнятості вакансій та вільних робочих місць зменшилася вдвічі — до 631. Відповідно, з 9:1 до 13:1 або в 1,4 раза зросло співвідношення зареєстрованих безробітних та наявних вакансій.
Тенденція до зменшення кількості безробітних та наявних вакансій триває й тепер. Упродовж січня-лютого 2023 року статус безробітного мали 10 459 людей, що на третину менше січня-лютого 2022 року (15 763 особи). Одночасно кількість наявних вакансій зменшилася удвічі (з 4491 до 2660). На березня 2023 року зареєстровано 6527 безробітних і 1176 вакансій, що майже вдвічі та на третину менше минулорічних показників (12250 осіб та 1772 вакансії). Враховуючи таку динаміку, співвідношення зареєстрованих безробітних та наявних вакансій зменшилося з 7:1 на 1 березня 2022 року до 6:1 на 1 березня 2023 року. Переважно роботодавці шукають фахівців робітничих професій, а на півночі області найбільше не вистачає медичних працівників.
Міграція
Від початку повномасштабного вторгнення з Житомирської області виїхало понад 300 тисяч людей — це третина жителів. За словами керівника ОВА Віталія Бунечка, найактивніше виїжджали мешканці північних районів області, де відбувалися постійні авіаційні нальоти. Наразі майже всі, хто залишав свої домівки, вже повернулися. Залишилися за кордоном або в інших регіонах Укрїн приблизно 10% населення.
Основні напрямки видатків обласного бюджету
У 2023 році бюджет Житомирської області становитиме 3 млрд грн. Це на 612 млн менше, ніж торік. За даними департаменту фінансів Житомирської ОВА, основними напрямками, на які у 2022 році виділили найбільше коштів із загального фонду, були ссвіта, соціальний захист та соціальне забезпечення й охорона здоровʼя. На освіту виділили 1 114,3 млн грн, що становить 54,4% загального фонду; на соціальний захист та соціальне забезпечення — 308,1 млн грн, або 15%; на охорону здоровʼя — 193,1 млн грн, або 9,4%.
У 2023 році пріоритетність галузей дещо змінилася. Найбільшу питому вагу становлять видатки на освіту — 58% затвердженого обсягу загального фонду на рік, або 1 041,2 млн грн, на соціальний захист та соціальне забезпечення — 296 млн грн, або 16,5%, на культуру і мистецтво — 114,1 млн грн, або 6,4%.
Політична ситуація в області та обласному центрі
Загальний огляд політичної ситуації в регіоні
За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до Житомирської обласної ради пройшли 9 партій. Найбільша фракція — в “Слуги народу” (11 депутатів). Також у раді представлені “Наш край” — 9 депутатів, “Європейська солідарність” — 9, “Опозиційна платформа — За життя” — 7, “За майбутнє” — 7, “Пропозиція” — 6, “Батьківщина” — 6, “Радикальна партія Олега Ляшка” — 5, “Сила і честь” — 4.
До Житомирської міської ради пройшли 6 партій. Найбільша фракція — у “Пропозиції”, 16 депутатських мандатів із 42 (38%). 13 новообраних депутатів також працювали в попередній каденції міської ради, а двоє були депутатами обласної ради. Партія “Слуга народу” отримала 7 мандатів, “Європейська Солідарність” — 6, “Опозиційна платформа — За життя” — 6, “Сила і Честь” — 4, ВО “Батьківщина” — 3. Міським головою обрали чинного мера Сергія Сухомлина, який балотувався від“Пропозиція”, друге місце посів Віктор Євдокимов від “Слуги народу”.
На місцевих виборах 2020 року у 5 міст області із 12 (Житомир, Коростишів, Радомишль, Коростень та Овруч) мерів переобрали на наступний строк. Троє очільників міст області балотувалися від партії “Пропозиція”, троє — від “Нашого краю”, по двоє — від “Слуги народу” і ВО “Батьківщина”, а ще двоє балотуватися шляхом самовисування.
У Житомирській районній раді налічується 54 депутати, які представляють 9 партій. Найбільші фракції (по 9 депутатів) мають “Європейська Солідарність” та “Слуга народу”, найменшу (4 депутати) — “Радикальна партія Олега Ляшка”. Очолює раду Олександр Блощинський від партії “Пропозиція”.
Коростенську районну раду очолила представниця “Слуги народу” Юлія Гаєвська, Бердичівську районну раду — Олександр Балянов із “ЄС”, Звягельську районну раду — Артур Загривий від цієї ж партії.
У парламенті регіон представляють мажоритарники Тетяна Грищенко (“Слуга народу”, округ №66 із центром у м. Малин); Дмитро Костюк (“Слуга народу”, ВО №65, м. Звягель); Богдан Кицак (“Слуга народу”, ВО №63, м. Бердичів); Сергій Кузьміних (“Слуга народу”, ВО №67, м. Чуднів); Ігор Герасименко (“Слуга народу”, ВО №62, м. Житомир); Володимир Арешонков (позафракційний, ВО №64, м. Коростень).
Зазначимо, що ввечері 28 січня 2022 року детективи НАБУ затримали народного депутата від Житомирщини Сергія Кузьміних під час передачі хабаря у 558 тис. грн, який він отримав за сприяння в укладенні контрактів між приватними компаніями і лікарнею у Житомирській області. Нардепу обрали запобіжний захід у формі застави в 49,6 тис. грн.
За рік повномасштабного вторгнення нардепи почали допомагати військовим і переселенцям та звітувати про це на своїх фейсбук-сторінках. Зокрема, Тетяна Грищенко опікується своїм округом, який суттєво постраждав під час бомбардувань та окупації і спільно з Арсенієм Пушкаренком відвідує регіон. Нардеп Богдан Кицак звітує про допомогу лікарням, ТРО, військовим підрозділам. Про допомогу ЗСУ пише і Дмитро Костюк, а Сергій Кузьміних розповідає про реабілітацію військових у його центрі.
Діяльність партій в умовах війни
Найактивнішими в регіоні є представники партії “Слуга народу”. Вони публічно та з фотозвітами розповідають про візити в громади, відкриття закладів, завершення ремонтних робіт чи участь у масових заходах. У Житомирі активність проявляють і представники партій “Пропозиція” та “Європейська солідарність”.
Після втечі росіян із Житомирщини голова обласної організації “Слуги народу” Арсеній Пушкаренко неодноразово відвідував постраждалі населені пункти області спільно з представниками Естонії, які згодилися фінансово допомогти відбудувати інфраструктуру. Також делегація “Слуги народу” відвідала з робочим візитом Естонію.
Натомість представники “Європейської Солідарності” “опікуються” відбудовою знищеного росіянами ліцею №25 у Житомирі.
Розподіл політичних впливів в обласній та міській раді
У 2020 році головою обласної ради обрали Володимира Федоренка (“Слуга народу”), який раніше був першим заступником голови ОДА. Першим заступником голови облради став депутат від партії “Наш край” Олег Дзюбенко.
6 травня 2022 року стало відомо, що Володимир Федоренко та Олег Дзюбенко призвані на військову службу. “Військова служба, яку Федоренко проходить з 27 квітня, дозволяє зустрічатися з різними людьми у різних містах та проводити час із сім'єю”, — повідомили 27 травня на сайті Житомир.info. До 19 липня він отримував заробітну плату і в обласній раді. 29 січня 2023 року на своїй фейсбук-сторінці Федоренко повідомив, що отримав відзнаку Міністерства оборони України — нагородну зброю.
Житомирський міський голова Сергій Сухомлин представляє партію “Пропозиція”, а секретарем міськради є член “Слуги народу” Віктор Клімінський. Всі чотири заступники попереднього мера залишилися на своїх посадах, але Світлана Ольшанська стала першою заступницею. Жоден із них на належить до якоїсь партії
У Житомирській міській раді коаліцію створили депутати партій “Пропозиція” і “Слуга народу”, в опозиції — “Європейська Солідарність”, іноді — “Сила і честь” та “Батьківщина”.
В обласній раді коаліція складається зі “Слуги народу” та “Пропозиції”, в опозиції перебувають “Європейська Солідарність”, “Наш край”, “Радикальна партія Олега Ляшка”.
За рік російського вторгнення публічних конфліктів у прийнятті рішень не зафіксовано.
Рішення органів місцевого самоврядування
За рік повномасштабного вторгнення Житомирська міська рада 6 разів збиралася на сесії. На першому з початку повномасштабної війни засіданні депутати ухвалили звернення до країн-членів НАТО про закриття повітряного простору над Україною та виділили кошти на облаштування укриттів.
Перша публічна сесія міської ради під час воєнного стану відбулася 31 травня. Депутати розглянули шість питань, два з яких стосувалися нових міст-побратимів Житомира — Гдині й Пардубіце, затвердили Програму національного спротиву на 2022 рік. Крім того, міськрада виділила кошти на матеріальну допомогу сім’ям загиблих військових та по 50 тис. грн на встановлення однотипних пам’ятників на військовому кладовищі. Згодом депутати також виділяли кошти на закупівлю генераторів для об'єктів критичної інфраструктури, потреби ТРО, військового інституту та оборони міста, присвоювали почесні звання житомирянам та розглядали комунальні питання. Всі засідання міськради транслювалися в режимі онлайн.
Впродовж 2022 року Житомирська обласна рада провела чотири сесії. Від початку дії воєнного стану депутати 16 червня вперше зібралися на сесію. Розгляд питань порядку денного та ухвалення 16 рішень відбувалися в закритому режимі, без присутності журналістів, трансляції також не було, але текстовий протокол засідання виклали на офіційному сайті 21 червня. Також у період дії воєнного стану в Україні депутати Житомирської обласної ради вирішили проводити закриті пленарні засідання сесій. 14 липня вони зібралися на чергову сесію і перед початком журналістам таки дозволили бути присутніми. На порядок денний винесли питання про перейменування міста Новоград-Волинський і району, реорганізаці. та ліквідацію комунальних закладів області, переукладання контрактів з керівниками КУ області, зміни до попередніх рішень, затвердження нової структури та чисельності виконавчого апарату, кадрові призначення і звернення до Кабміну. Першу у 2023 році сесію провели 16 березня у відкритому режимі.
Розподіл політичних впливів в обласній військовій адміністрації
12 серпня 2019 року під час робочої поїздки до Житомирської області Володимир Зеленський представив нового голову облдержадміністрації Віталія Бунечка. До призначення на цю посаду він працював в СБУ як “неофіційний” представник партії “Слуга народу”. Першою заступницею 6 вересня 2019 року стала Наталія Остапченко, яка до цього часу очолювала управління фінансів Бородянської райдержадміністрації. Інший заступник керівника ОДА — Віктор Градівський — призначений 17 грудня 2019 року. Раніше він працював директором департаменту агропромислового розвитку та економіки ОДА. Колишній співробітник СБУ Олександр Федько перебуває на посаді заступника голови ОДА з січня 2021 року і відповідає за взаємодію з правоохоронними органами. Ще один заступник — звільнений голова Житомирської райдержадміністрації Юрій Денисовець — має партійну приналежність до “Слуги народу”. Із 17 жовтня 2019 року колишній начальник Київського вокзалу Олег Шарварко є керівником апарату Житомирської облдержадміністрації.
Функціонування військових адміністрацій
24 лютого 2022 року на базі Житомирської обласної державної адміністрації створено військову адміністрацію. Оскільки бойові дії та активні обстріли відбувалися в Коростенському районі та росіяни окупували 5 його сіл, створили також Коростенську районну військову адміністрацію., яку очолив представник партії “Слуга народу” Юрій Тарасюк. Указом президента 18 квітня 2022 року утворена Народицька селищна військова адміністрація Коростенського району Житомирської області — саме в ній села перебували під окупацією. Її начальником став Олег Ярмолюк — голова Народицької селищної ради, що балотувався шляхом самовисування. Також 18 квітня Президент звільнив представника “Слуги народу” В’ячеслава Авраменка з посади голови Новоград-Волинської райдержадміністрації і призначив її керівником Івана Туровського.
Ставлення до країни-агресора з боку політиків, які до війни підтримували політику зближення України з Росією
У перші дні вторгнення депутати від партії “Опозиційна платформа — За Життя” публікували у своїх соцмережах дописи про волонтерство, збір коштів та допомогу військовим. Деякі депутати міської ради написали заяви про вихід із фракції. Колишні “регіонали” заснували гуманітарний хаб “Житомир” та публічно передають військовим “Валькірії”, але не зазначають, звідки беруть кошти на це обладнання. У травні 2022 року в Житомирській міській раді перестала існувати фракція “ОПЗЖ”.
Відносини та публічна комунікація між основними центрами прийняття рішень в області
Публічних конфліктів в області за рік повномасштабної війни не було. В перші дні вторгнення керівник військової адміністрації та міський голова спільно виходили на щоденні онлайн-брифінги та звітували про ситуацію в області. Час від часу до них приєднувався голова обласної ради Володимир Федоренко, який у перші дні війни активно виступав у платних ефірах місцевих телеканалів і розповідав про свою діяльність та вклад в боротьбу з ворогом. З березня керівник ОВА Віталій Бунечко самостійно записував відеозвернення, а мер Житомира Сергій Сухомлин систематично виходив в прямі ефіри.
Проблеми виникали з отриманням офіційного коментаря про наслідки авіаударів. Першочергово ці події мав коментувати керівник ОВА Віталій Бунечко, однак були випадки, коли Сергій Сухомлин виходив у прямі ефіри та розповідав про наслідки авіаударів, а згодом без пояснень видаляв допис.
Активність партій та політиків
Голова обласної ради Володимир Федоренко, який нині воює в лавах ЗСУ, публічно про участь у виборах не заявляв. Утім, його активність у соціальних мережах та швидке отримання військових звань і нагород свідчить про підготовку до виборчого процесу.
Ближче до Нового року деякі депутати міської ради від партій “Слуга народу”, “Пропозиція”, “Сила і честь”, “Європейська Солідарність” не упустили нагоди пройтись по дитячих садочках та вручити подарунки дошкільнятам. Зокрема, депутатка від партії “Пропозиція” Тетяна Онопрієнко відвідала дитячий садок №52.
Натомість депутати Оліївської сільської ради за 200 тис. грн бюджетних коштів виготовили календарі зі своїми портретами. Деякі з них балотувались як самовисуванці, а дехто представляє партію “Слуга народу”. За цим фактом поліція відкрила справу про “службову недбалість”.
Діяльність благодійних фондів, пов'язаних із місцевими чи національними політиками
Як уже йшлося вище, після початку російського вторгнення колишні “регіонали” заснували гуманітарний хаб “Житомир”. За інформацією Житомир.info, цей благодійний фонд, зареєстрований 1 квітня 2022 року і має трьох засновників, жоден із яких не місцевий: Мирон Цюпа — з Івано-Франківська, Донатас Піскун — з Вінниці, Олег Мажуго — з Алчевська Луганської області, окупованого ще з 2014 року. Але двоє з цих засновників тісно пов’язані з “ОПЗЖ”: Піскун до лютого 2020 року керував вінницькою обласною організацією партії та на місцевих виборах 2020 року балотувався від неї в депутати Вінницької міської ради. Натомість Мажуго на місцевих виборах 2020 року очолював список кандидатів від “ОПЗЖ” в депутати Кремінської міської ради і на той час проживав у Сєвєродонецьку.
8 листопада 2022 року в центрі Житомира затримали 47-річного місцевого жителя, який організував схему переправлення за кордон військовозобов’язаних під виглядом волонтерів: вартість “послуги” становила від 500 до 1 тис. доларів з клієнта — сума залежала від терміновості виїзду. Дозволи на виїзд чоловік оформляв через благодійний фонд, засновниками якого є депутати Житомирської обласної ради. З власних джерел у правоохоронних органах Житомир.info стало відомо, що переправляв “ухилянтів” за кордон Віталій Прокопчук, а документи на виїзд оформлювали через благодійний фонд “Розвиток Полісся”, серед засновників якого є його рідний брат Валерій Прокопчук — депутат Житомирської обласної ради з фракції “Слуга народу”, керівник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Житомирській області.
Депутатка Житомирської міської ради від ВО “Батьківщина” Олена Розенблат, сестра колишнього нардепа Борислава Розенблата, заснувала “Волонтерський штаб Житомира” і почали збирати та роздавати гуманітарну допомогу, допомагати переселенцям, розвозити цю допомогу по селах та містах області, які постраждали від обстрілів.
Депутатка міської ради від партії “Слуга народу” Ірина Гладка активно збирала та розвозила допомогу військовим, а у червні 2022 року заснувала БФ “Збережи Дім”.
Вранці 8 березня 2022 року мер Житомира записав відео, в якому розповів, що депутат Житомирської міської ради від “ОПЗЖ” Юрій Самборський втік у Волинську область. Ввечері цього ж дня Самборський сфотографувався на майдані в Житомирі з карематами у багажнику і сказав, що займався гуманітарною допомогою, але після розмови з мером написав заяву про складання депутатських повноважень.
Голова фракції “ОПЗЖ” в міській раді Наталія Леонченко у відповідь на “провокації” 19 березня зробила публічну заяву про те, що вона перебуває у Житомирі та закликає охочих долучитися до волонтерської діяльності.
31 березня 2022 року в Житомирі зареєстрували благодійну організацію “Благодійний фонд “Чисте Полісся”, засновниками якої є дружина голови Житомирської обласної ради Катерина Бабічева та два радники голови облради — Валерій Кондрук і Костянтин Косяченко. Інформація про допомогу від фонду розміщують на офіційному сайті обласної ради.
Депутати Житомирської міської ради Годердзі Кварацхелія та Олександр Ракович від партії “Пропозиція” збирають допомогу військовим у мережі магазинів, власниками яких вони є.
Також багато депутатів звітують на своїх сторінках про збір та передачу допомоги військовим і переселенцям.
Діяльність неурядових організацій, пов'язаних із політиками та політичними партіями
Депутати міської та обласної ради мають свої благодійні фонди. Зокрема Олена Розенблат, депутатка від партії ВО “Батьківщина” має “Фонд родини Розенблат” і громадську організацію “За Житомир твоєї мрії”, яку активно використовувала під час виборчої кампанії. Нині вона опікується волонтерським штабом, який допомагає переселенцям та військовим.
Депутатка міської ради від “Слуги народу” Ірина Гладка є серед засновників організації “Мир на долоні” та новоствореного фонду “Збережи Дім”.
Любов Цимбалюк, депутатка від партії “Сила і честь” має фонд “Центр Любові Цимбалюк”, нині не активний.
Людмила Зубко (“Європейська Солідарність”) очолює організацію “Житомир зроби голосніше”, яка реалізовує культурні, соціальні та освітні проєкти.
Депутат міськради від цієї ж партії Вадим Ліскі є засновником житомирського бізнес-клубу, на засіданнях якого збираються представники бізнесу міста та області.
Депутатка від партії “Сила і честь” Людмила Кропивницька має фонд “Рідний Житомир”, нині не активний.
Найактивніші волонтери області
З 25 лютого 2022 року Благодійна організація “Фонд громади Житомира” спільно з Житомирською міською радою розпочав збір цільової благодійної допомоги для територіальної оборони міста. Керівниця фонду — Жанна Соловйова, громадська активістка, не пов’язана з політичниими партіями. Наприкінці лютого на сайті міської ради повідомили, що “Фонд громади Житомира” — єдиний офіційний фонд з допомоги місцевій теробороні.
З 2014 року військовим допомагає волонтерка Юлія Толмачова. На місцевих виборах 2020 року вона балотувалася до Житомирської міської ради від партії ВО “Батьківщина”, а на місцевих виборах 2015 року була кандидаткою до міської ради від “Блоку Петра Порошенка”.
Активними є “Волонтерський штаб Житомира”, “Волонтерський хаб Житомира”, “Штаб допомоги Житомиру”, “Гуманітарний хаб Житомира”, фонд “Справжні українці”, БФ “Роби добро, даруй надію”. Останній фонд очолює активіст Артур Волинець, якого влітку 2022 року затримали за підозрою в продажі військової амуніції.
Активним є фонд “Банк добра”, який очолює місцева активістка Наталія Горкуша. Організація допомагає дітям з інвалідністю, лікарням, переселенцям, військовим.
Медіаринок
У Житомирі функціонують телеканали “Суспільне Житомир”, “С-TV” та “СК-1”.
“Суспільне Житомир” — філія акціонерного товариства “Національна суспільна телерадіокомпанія України”. Якщо в новинах з'являються сюжети про політиків, у них завжди подають позицію всіх сторін і коментарі незалежних експертів, аби дотримуватися балансу.
Житомирський телеканал “С-TV” належить ТОВ “Телерадіокомпанія “Союз-ТВ”, яке, за даними реєстрів, створили в 2003 році. Серед її засновників, за даними YouControl, — Олег Бабкін із Житомира, ТОВ “Медіастиль”, зареєстроване в Києві, і Владислав Шаповалов — також із Києва. У власності Шаповалова перебуває 49,9% товариства з прямим вирішальним впливом.
Після повномасштабного вторгнення канал продовжив роботу у звичному режимі, час від часу він висвітлює діяльність влади.
Телеканал “СК-1” перебуває у власності ТОВ “Медіа-проспект”, зареєстрованого в Житомирі в грудні 2012 року, керівник — Сергій Козел. Раніше кінцевим бенефіціаром ТОВ був колишній депутат міської ради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” Михайло Пухтаєвич. У червні 2018 року співвласницею цього телеканалу Олена Веретельник, дружина Олександра Рабіновича, який очолює Житомирську територіальну організацію партії “Європейська Солідарність” і є депутатом обласної ради.
На сайті Опендатабот зазначено, що телеканал вигравав тендери на послуги з висвітлення діяльності державних та регіональних органів влади. В його ефірі систематично з'являються сюжети про діяльність депутатів під темою “депутат звітує”, також є часто можна побачити інформацію про голову Житомирської обласної організації партії “Слуга народу” й нардепа Арсенія Пушкаренка. Після повномасштабного вторгнення колектив телеканалу суттєво скоротився.
Провідним онлайн-медіа в регіоні є сайт Житомир.info. Це приватний медіаресурс, яким керує Юлія Новицька. На сайті публікують новини, сюжети та фоторепортажі, а реклама, PR чи матеріали політичного спрямування відповідно марковані. Сайт вигравав тендери на послуги з висвітлення діяльності державних та регіональних органів влади. До повномасштабного вторгнення як мінімум двічі на місяць він публікував матеріали про візити, відкриття, відбудову чи заходи за участі голови Житомирської обласної організації партії “Слуга народу”, нардепа Арсенія Пушкаренка з відповідним маркуванням. Після 24 лютого теж вийшло кілька матеріалів про Пушкаренка. Повномасштабне вторгнення вплинуло на прибутковість сайту — фактично зникла реклама, яка була ключовим доходом. Журналісти ресурсу в перші дні вторгнення працювали цілодобово, висвітлюючи події в регіоні.
Сайт “Журнал Житомира” публікує новини, зокрема про діяльність Арсенія Пушкаренка, без маркування. Власники сайту невідомі, але, за даними Опендатабот, директором ТОВ “Журнал Житомира” є Марія Мартинчук, дружина депутата Житомирської міської ради від партії “Сила і честь” Івана Мартинчука.
Сайт та газета “20 хвилин” теж спеціалізуються на новинах. Вони мають меншу аудиторію, а новини на сайті є переважно пресрелізами та рерайтами з інших ресурсів.
Сайт “Житомир онлайн” має репутацію “жовтої преси”, новини на ньому зазвичай взяті з інших джерела, також часто з'являються короткі повідомлення з вітаннями житомирян чи політиків.
Таку саму репутацію має газета “Субота”, де публікують кримінальні новини, історії та передруковують повідомлення з сайту “Житомир онлайн”. Часто ці два видання не посилаються на джерело, звідки копіюють текст, а також обрізають копірайти на фотографіях.
