ПРОГРАМА соціально-економічного та культурного розвитку Ярунської територіальної громади на 2024 рік

                                  Ярунська сільська  рада                                                                                  

Звягельського району

Житомирської області

XXXVІI сесія ради VIII скликання

 

Р І Ш Е Н Н Я 

 

від   21 грудня 2023 року                                                                            №

Про затвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Ярунської територіальної громади на 2024 рік

 

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Указу Президента України від 30 вересня 2019 року №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», положень Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року, постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проектів Бюджетної декларації та державного бюджету» (зі змінами), з метою забезпечення економічного та соціального розвитку Ярунської територіальної громади, враховуючи висновки постійних комісій міської ради, Ярунська сільська рада 

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Програму соціального-економічного та культурного розвитку Ярунської територіальної громади на 2024 рік (додається).

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії міської ради.

 

 

Сільський голова                                                                    Сергій РОМАНЮК

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення Ярунської сільської ради від 21 грудня 2023 року №________

 

ПРОГРАМА

соціально-економічного та культурного розвитку Ярунської територіальної громади на 2024 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Програма соціально-економічного розвитку Ярунськоїтериторіальної громади на 2024 рык (далі – Програма) розроблена для забезпечення реалізації потреб розвитку території у короткостроковій перспективі.

Правовою основою для розроблення Програми є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про засади державної регіональної політики”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”; постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621 “Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проектів Бюджетної декларації та державного бюджету”; інші нормативно-правові акти.

Підготовку Програми проведено на основі результатів аналізу економічного та соціального розвитку територіальної громади у передні роки, а також з урахуванням результатів опитування мешканців та підприємців територіальної громади.

У Програмі враховано пропозиції структурних підрозділів сільської ради та пропозиції, отримані за результатами громадського обговорення проекту Програми.

У Програмі визначено заходи, які необхідно виконати для досягнення стратегічних і оперативних цілей та завдань розвитку територіальної громади.

Фінансове забезпечення реалізації завдань і заходів Програми буде здійснюватися за рахунок державного і місцевого бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, вітчизняних та іноземних інвесторів, міжнародних фінансових організацій, кредитів банків, а також коштів інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Фінансування заходів здійснюватиметься з урахуванням реальних можливостей місцевого бюджету. Для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів передбачається концентрація видатків на запланованих бюджетних призначеннях та виконання пріоритетних проектів розвитку соціальної інфраструктури.

Для підвищення ефективності Програми будуть розроблені та прийняті цільові галузеві програми.

Звітування про хід виконання Програми здійснюватиметься у встановлений законодавством порядок і спосіб.

Програма залишається відкритою для змін та доповнень  відповідно до стратегічних напрямків розвитку.

Зміни та доповнення до Програми затверджуються Ярунською сільською радою.

 

1.  Аналіз економічного і соціального розвитку територіальної громади

 

На формування основних тенденцій та проблем розвитку територіальної громади мають досить суттєвий вплив загальнодержавні та світові виклики – соціально-економічна криза, пов’язана з погіршенням демографічної ситуації, війна  в Україні, низький рівень інвестиційної привабливості більшості територій нашої країни, застарілість та невідповідність інфраструктури сучасним потребам людини та економіки, світова тенденція до здорожчання продуктів харчування  та енергоресурсів та ін.

Результати аналізу економічного та соціального розвитку територіальної громади дозволяють зробити наступні висновки:

• у територіальній громаді зберігається тенденція зменшення чисельності населенняв результаті перевищення рівня смертності над народжуваністю, загальним процесом старіння населення і негативним сальдо міграції.

У подальшому тенденція до зменшення чисельності населення зберігатиметься, як на державному рівні, так і на рівні територіальної громади.

Показник густоти населення територіальної громади є нижчим за середньообласний показник.

• місцевий ринок праці є досить нерівномірно розподіленим щодо можливостей працевлаштування

 

Жінки мають менші можливості для працевлаштування, особливо жінки з вразливих груп. Жінки більшу увагу надають підтримці малого та середнього бізнесу, що було виявлено під час опитування в громаді.

Структура зайнятості на місцевому рівні тяжіє до сільськогосподарського сектору.

У той же час спостерігається недостатня підприємницька активність серед безробітних громадян.

• рівень та темпи економічного розвитку не забезпечують достатню конкурентоспроможність територіальної громади

Одним із показників, що характеризують економічну спроможність територіальної громади є податкові надходження, що збираються на її території.

За видами економічної діяльності найбільший  вплив на формування бюджету мають сільське господарство, оптова і роздрібна торгівля. У той же час досить високою є частка державного управління

Найбільшими платниками податку та збору на доходи фізичних осіб до бюджету сільської ради є: Комунальні та державні установи, заклади територіальної громад, серед приватного сектору: ТОВ «Агросоюз», ПП «Граніт», СТОВ «Птахівник», ТОВ «Фаворит Агро», ТОВ «Злагода».

Дещо негативно на економічну ситуацію в громаді впливає діяльність підприємств, зареєстрованих не за місцем основної діяльності, що, як наслідок, призводить до недоотримання доходів до місцевого бюджету. Насамперед це стосується діяльності добувних підприємств.

• територіальна громада має умови для активізації розвитку туризму

Внутрішній туризм може стати одним із напрямів економічного розвитку територіальної громади.

У територіальній громаді наявні пам’ятки культурної та архітектурної спадщини, які беззаперечно зацікавлять туристів. Відвідування цих місць може бути поєднано з іншими туристичними маршрутами, наявними в регіоні.

• наявна інфраструктура в територіальній громаді є застарілою та не відповідає сучасним потребам жителів

Територією територіальної громади проходять автомобільні дороги державного та місцевого значення. Погана якість доріг ускладнює доступ жителів до життєво необхідних послуг (освіти, охорони здоров’я, соціального захисту тощо) та робочих місць, уповільнює економічний розвиток громади. На сьогодні наявне незадовільне транспортне сполучення між населеними пунктами, що входять до складу територіальної громади.

Територія територіальної громади не покрита якісним широкосмуговим доступом до інтернету. Значна кількість жителів не мають можливості підключитись до якісного інтернету.  Про це свідчать також результати дослідження, проведеного Мінцифри році, щодо наявності покриття населених пунктів України волоконно-оптичними мережами.

Наявні об’єкти соціальної інфраструктури потребують оновлення (ремонту), енергомодернізації та поліпшення їх матеріально-технічного забезпечення.

Вуличне освітлення облаштоване недостатнє.

Недостатнім є рівень розвитку інфраструктури відпочинку та дозвілля громадян, занять фізичною культурою та спортом.

• ситуація у сфері поводження з відходами негативно впливає на екологічний стан територіальної громади

Охоплення населення послугами зі збирання ТПВносить централізований храктер та збирається 1 раз на місяць. Послуги з вивезення ТВП оплачуються з місцевого бюджету.

Існуюча система поводження з побутовими відходами на території громади характеризується недостатнім рівнем охоплення населення послугами з вивезення побутових відходів; недостатньою кількістю, фізичним зносом наявного обладнання для транспортування побутових відходів; відсутність роздільного збирання побутових відходів, у тому числі небезпечних відходів у складі побутових.

• наявні мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури є недостатньо ефективними та не відповідають  сучасним принципам їх функціонування

На території територіальної громади функціонують ____ закладів спеціальної, загальної середньої та дошкільної освіти Рівень наповнюваності класів більшості шкіл є значно нижчим за середньообласний та середньодержавний рівні. Освітньої субвенції є недостатньо для покриття видатків на освіту. В результаті це вимагає збільшення видатків на освіту за рахунок спрямування додаткових коштів місцевого бюджету – тенденція в подальшому зберігатиметься у разі нереагування на проблему.

• умови для розвитку та самореалізації  мешканців територіальної громади є недостатніми

За результатами опитування мешканців територіальної громади

найбільше негативних оцінок отримали показники щодо можливості розвитку та самореалізації громадянина в територіальній громаді – можливість отримання нових знань, перекваліфікації, працевлаштування, самореалізації. Слід звернути увагу, що понад 60% опитаних (незалежно від статі та віку) окремо зазначали про таку проблему, як відсутність можливостей для самореалізації жінок та молоді.

Підсумовуючи вищенаведене, можна визначити наступні переваги територіальної громади:

наявність земель, що придатні для обробки та вирощування сільськогосподарських культур;

наявність корисних копалин, що дає можливості розвитоку добувної та інших галузей промисловості;

значні розміри територіальної громади є додатковим заохочувальним чинником для потенційних інвесторів – необхідний простір для реалізації своїх проектів. До того ж, на території територіальної громади достатньо розвинена мережа доріг, проходить залізниця, що створює більш сприятливі можливості для бізнесу;

наявність значної частки працездатного населення;

готовність місцевої влади у співпраці з громадою до реалізації проектів у різних сферах життєдіяльності територіальної громади.

На сьогодні викликами для місцевої влади є:

низький рівень економічної активності на території та залучення інвестицій;

недостатній рівень розвитку інфраструктури: поганий стан більшості доріг між селами територіальної громади та в самих населених пунктах; відсутність транспортного сполучення між населеними пунктами територіальної громади в достатній кількості (за думкою мешканців); відсутність Інтернету та зв’язку у у всіх населених пунктах; неосвітленість більшості вулиць територіальної громади; відсутність ефективної системи поводження з відходами; зношеність інженерних мереж; недостатньо розвинена інфраструктура відпочинку та дозвілля;

застарілість матеріально-технічної бази та низька ефективність існуючої мережі об’єктів соціальної інфраструктури: невідповідність потужностей, на які розраховані навчальні заклади, що в подальшому вимагатиме збільшення ресурсів місцевого бюджету на утримання закладів освіти; невідповідність та низький рівень диверсифікації послуг закладів культури сучасним потребам населення; недостатній рівень ресурсного забезпечення медичних закладів;

недостатність можливостей для розвитку та самореалізації громадян, у тому числі молоді.

З урахуванням наведеного можна виокремити три основні групи проблем, що стримують розвиток територіальної громади та потребують розв’язання в рамках Програми:

1) низька інвестиційна активність, безробіття, відсутність робочих місць;

2) низький рівень розвитку інфраструктури, що погіршує комфортність проживання в громаді та якість послуг;

3) відсутність можливостей для розвитку та самореалізації людини в громаді.