Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами
Дата 28 липня, за медичним календарем, спрямована на поглиблення знань з питань профілактики вірусних гепатитів. Збудником цих інфекцій є віруси. Характерним спільним та основним синдромом для цієї недуги є ураження печінки, найбільшого органу у людському організмі, вагою до 1500 грамів або приблизно 1/50 частини від загальної маси тіла.
Печінка - це дуже важливий для життя орган, що виконує роль фільтру для усього організму. Синтез усіх складових кровоносної та імунної систем, участь в перероблені гормонів, вироблення і виділення жовчі, без якої неможливим є нормальне травлення, знешкодження усього від’ємного, що надходить з навколишнього середовища (в т. ч. і ліків) - основні складові її дії.
Що таке цироз печінки? Слово походить від грецького "κίρρωσις" (kirrhosis) та означає оранжевий або колір загару. Виникає внаслідок загибелі печінкових клітин. Під дією різних шкідливих чинників нормальна тканина печінки заміщується фіброзною, з формуванням вузлів та перебудовою усієї структури печінки і, як наслідок, порушення усіх печінкових функцій.
Частіше за все цироз печінки розвивається внаслідок тривалого перебігу хронічного вірусного гепатиту, зумовленого вірусами В та С.
Вірусний гепатит С завжди рахується потенційно небезпечнішим. Хоча збудник його виявлено лише у 1989 році, проте він дедалі більше непокоїть лікарів та медиків-науковців. І це не дивно, адже кількість осіб у світі, інфікованих цим вірусом щорічно зростає.
Ця інфекційна хвороба небезпечна не тільки через значне поширення, але й через несприятливі наслідки, до яких вона може привести. Вірус гепатиту С надзвичайно мінливий, тому його нелегко не лише діагностувати та лікувати, але й складно створити вакцину та ефективні медичні препарати.
У різних європейський країнах захворюваність на цю інфекцію коливається в межах від 12 до 25 відсотків. У групах ризику вона значно вища:
- 60-80% - серед хворих на гемофілію;
- До 60% - серед тих, хто страждає на ниркову недостатність і перебуває на гемодіалізі;
- До 80-90% - з поміж числа наркоманів.
Джерелом інфекції є хворі на гострий та хронічний гепатит. Механізм передачі вірусу має свої особливості. Він передається із інфікованою кров’ю, зокрема під час використання наркотиків чи переливання крові. Доведено також можливість передачі інфекції від матері до плода та статевий шлях.
Сприйнятливість до гепатиту С висока. Характеризується вірус, як «нерозгадана таємниця», з великою кількістю варіантів, які здатні «пристосовуватись» і відтворюватись в імунонедосяжних місцях. Таке розміщення вірусу є однією з причин не лише хронічного перебігу недуги, а й неефективності лікування противірусними препаратами. Вірус гепатиту С може прижитися не лише у печінці, але й у різних тканинах хворих на хронічний гепатит.
Діагноз базується на клініко-епідеміологічних та лабораторних даних. Вважається, що гостра інфекція виявляється відносно рідко. За даними клініки вірусних гепатитів, формування хронічного гепатиту С може відбуватися впродовж від півтора до майже тридцяти років. Як і ВІЛ-інфекція, він наближається до повільних інфекцій з тривалою прихованою фазою і бурхливим фінішом.
Хронічний гепатит С має різноманітні прояви, які можуть спостерігатися досить тривало, в половині випадків мають прихований перебіг та можуть призвести до формування цирозу печінки з наступним високим ризиком розвитку гепатоцелюлярної карциноми, котра вважається однією з головних причин смерті від злоякісних новоутворень та прямим показом для пересадки печінки.
У профілактиці гепатиту С особливої уваги потребує скринінг донорської крові, дотримання систем безпеки та інфекційного контролю під час проведення різних медичних маніпуляцій, санітарно-просвітницька робота з роз’ясненням шляхів передачі інфекції. Особливо загрозливими вважається внутрішньовенне введення наркотиків та статеві шляхи інфікування.
Першочергово такі предмети, як бритва, зубна щітка повинні бути лише індивідуальними.
Слід обов’язково пам’ятати, що немедичні маніпуляції, зокрема, пірсинг або татуювання можуть призвести до зараження вірусом гепатиту С, в разі використання нестерильного інструментарію.
У випадках травмування інфікованою голкою потрібно ретельно обробити рану антисептиками.
Основне в профілактиці вірусних парантеральних гепатитів - виконання заходів, спрямованих на попередження штучного зараження.
