До Міжнародного дня відмови від куріння
Щорічно у третій четвер листопада світ відзначає ДЕНЬ ВІДМОВИ ВІД КУРІННЯ.
КУРІННЯ –це залежність, яку потрібно лікувати.
Безпечного куріння не існує, нікотин несе в собі згубний вплив не лише на фізичне, але і психічне здоров’я.
Цигарковий дим спричиняє багато різних недугів. Хронічне обструктивне захворювання легень /ХОЗЛ/, що включає емфізему легень і хронічний бронхіт, туберкульоз, ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт, остеопороз, катаракта, сліпота, пародонтози, безпліддя, онкологічні патології – це далеко не весь перелік проблем, що «наживають» для себе курці.
Тютюновий дим містить більше семи тисяч хімічних елементів, з яких щонайменше 250- є токсичними, а 69 з них називають прямими чинниками, що провокують розвиток раку.
За даними центрів контролю та профілактики хвороб США, чи не кожний третій шанувальник цієї згубної звички, набуває серйозну хворобу, яка спричиняє передчасну смерть.
Вкрай шкідливі сполуки тютюнового диму з приміщень не зникають, осідаючи на предметах довкілля, одязі та несучи у собі токсичний вплив на здоров’я інших людей.
Не існує також і безпечного рівня куріння, серйозні ризики для здоров’я мають навіть ті, хто не затягуючись, викурює щоденно лише декілька цигарок.
Люди, які не палять, але піддаються пасивному курінню також мають збільшений /від 20 до 30 відсотків/ ризик розвитку серцевих захворювань та інсульту. А діти, що піддаються пасивній дії цигаркового диму знаходяться у зоні ризику розвитку синдрому раптової смерті, гострих респіраторних симптомів та симптомів, уповільненого росту легень, важких форм астми і хвороб середнього вуха.
За даними досліджень «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» саме у 10 – 11 років більшість українських дітей роблять першу затяжку. Чи не половина наших підлітків курили хоча би раз у житті, а кожний п’ятий з них живе вже з цією сформованою звичкою.
Майже 34 % населення країни у віці від 18 до 69 років є активними курцями.
Як показують результати, що проводились науковцями окремих європейських держав, зменшення кількості викурених цигарок здоров’ю не допомагає.
З аналізу їхніх статистичних даних, смертність від онкологічних захворювань, пов’язаних з курінням, практично однакова, як у затятих курців, так і тих, хто намагався зменшувати кількість викурених цигарок. Більше того, спостерігалась така тенденція : якщо у перші 15 років після зменшення у вдвічі спожитої дози нікотину, смертність у них дещо знижувалась, то надалі цей показник починав зростати до виміру тих, які не обмежували себе у цьому «задоволенні».
Цікаво також, що серед жінок, котрі зменшували споживання тютюну, випадки смертей реєструвались частіше, ніж у затятих курильниць.
Як висновок, варто зауважити, що хоча обмеження щодо кількості викурених цигарок може послужити тимчасовою мірою подолання звички до них, але єдиний спосіб зменшити ризик смертності від цигаркового диму – це кинути палити зовсім.
